ПРАВА ДИТИНИ В УКРАЇНІ

ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Конституція України говорить:  усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

 

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання є Конвенція про права дитини від 20.11.89.                             

   Діти повинні обов’язково знати, які права вони мають, крім того, їм слід навчитися оцінювати та використовувати їх, адже лише так вони стануть відповідальними дорослими, які зможуть захистити свої права та знатимуть свої обов’язки.  Аби досягти цього, дітям необхідно забезпечити широкий спектр пізнавального досвіду.  Діти розуміють та оцінюють свої права, використовуючи їх, як у школі, так і в повсякденному житті. Важливо, щоб вчителі, наставники, педагоги, батьки змогли створити середовище, в якому панує дух демократії та поваги до прав людини.  Всеукраїнський тиждень права” у  Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості „ПАДІЮН ” пройшов по-особливому, творчо та пізнавально:

-  виставка дитячого малюнку „Права очима дітей”;

-  фотовиставка „Мої права через об’єктив”;

- тренінги з підлітками області щодо уникнення експлуатації дитячої праці недобросовісними роботодавцями «Працюй та знай свої права»;

- участь у форумі Національної дитячої ради, яка була приурочена  30-річчю Конвенції ООН про права дітей, де для них були запрошені найкращі тренери  світу, щоб навчити їх бути щасливими, здоровими, терпимими до відмінностей інших. Діти набули безліч навичок інноваційного змісту, щоб реалізувати себе та допомогти в цьому іншим. 

Під час зустрічі з президентом України та першою леді було обговорено ряд питань, що стосуються шкільного життя дітей, їдалень, освітнього процесу, і як результат думка дітей була почута. Чудовий досвід урахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються дітей;

Участь у Всеукраїнському форумі лідерів учнівського самоврядування „Відповідальне лідерство – шлях до успіху” 

 

- інформаційні хвилинки „Права та свободи”, „Класифікація прав людини”, „Підліток і право” , „Права, свободи та відповідальність”

 

Стаття 1Визначення поняття дитина

Дитиною є особа віком до 18 років.

 

Стаття 2Заборона дискримінації

Жодна дитина не повинна піддаватись дискри¬мінації через колір її шкіри, стать, мову, релігію, думку, країну походження, бідність чи багатство, фізичні вади або належність до етнічної меншини.

 

Стаття 3Благополуччя дитини має першочергове зна-чен¬ня

В усіх законах і судових рішеннях благо¬получ-чя дитини має бути понад усе.

 

Стаття 4Реалізація прав

Кожна держава повинна забезпечити, в міру своїх можливостей, реалізацію прав дітей.

 

 

Стаття 5Повага до батьківських прав

Кожна держава зобов’язана забезпечити, щоб обов’язки, права та зобов’язання батьків здійснювалися таким чином, щоб діти могли вільно користуватися своїми правами. (Уряди повинні поважати права і обов’язки батьків, родичів та/або законних опікунів, інформуючи та повідомляючи дітей про їхні права.)

 

Стаття 6Виживання та розвиток дитини

Кожна дитина має право на життя та виживання. Держава повинна забезпечити, щоб діти та молоді люди могли добре розвиватися.

 

Стаття 7Ім’я та громадянство

Кожна дитина, з моменту її народження, має право на ім’я, набуття громадянства та на догляд з боку своїх батьків.

 

Стаття 8Захист індивідуальності

Кожна дитина має право на збереження або відновлення свого імені, громадянства та сімейних стосунків.

 

 

Стаття 9Розлучення батьків

Кожна дитина має право жити зі своїми батьками, крім випадків, коли вона потребує захисту від своїх батьків. Якщо дитина повинна бути розлучена з одним або обома зі своїх батьків, вона має право викласти свою точку зору з цього питання. Якщо дитина розлучається з одним або обома з її батьків, вона має право знати їхнє місцезнаходження.

 

Стаття 10Возз’єднання сім’ї

Кожна дитина має право залишити будь-яку державу та переїхати в іншу країну з метою возз’єднання зі своєю сім’єю.

 

Стаття 11Захист від викрадення та насильницького вивезення

Кожна держава повинна боротися проти ви-кра¬день та насильницького вивезення в іншу країну та неповернення дітей батьком або іншою особою.

 

Стаття 12Свобода думки дитини

Кожна дитина має право на свою думку та висловлення своїх думок з усіх питань, пов’я-заних з її життям. Це особливо важливо у судових чи адміністративних процесах. Чим старша дитина, тим більше слід прислухо-вуватися до її думки.

 

 

Стаття 13Свобода самовираження

Кожна дитина має право на вільне висловлення своєї думки та отримання і поширення інфор¬мації через ЗМІ. Кожна дитина також зобов’я¬зана висловлювати свою думку, поважаючи при цьому права інших людей.

 

Стаття 14Свобода думки, совісті і релігії

Кожна дитина має право вільно сповідувати свою релігію, вільно висловлювати свою думку та вільно здійснювати свободу совісті. Держава повинна поважати права і обов’язки батьків, коли діти здійснюють ці права.

 

Стаття 15Право на мирне публічне зібрання

Кожна дитина має право збиратися разом з іншими дітьми, приєднуватися або утворювати асоціацію чи спілку, за умови, що в процесі не будуть порушуватися права інших осіб.

 

Стаття 16Захист приватного життя

Кожна дитина має право на недоторканність її приватного життя, сім’ї, помешкання або письмової кореспонденції. Крім того, кожна дитина має право на недоторканність її честі та гідності.

 

 

Стаття 17Доступ до необхідної інформації

Кожна держава повинна забезпечити доступ дітей до інформації за допомогою різнома¬ніт-них форм ЗМІ, а також набуття ними знань, які є важливими для їхнього благополуччя. Держа¬ва також зобов’язана захищати дітей від шкід¬ливої інформації.

 

Стаття 18Відповідальність батьків

Батьки або опікуни несуть спільну відпові-даль¬ність за виховання дитини. Держава зобов’я¬зана підтримувати їх у цьому та, наприклад, забезпечити догляд за дитиною у випадку, якщо батьки повинні працювати.

 

Стаття 19Захист від насильства

Держава несе відповідальність за захист дитини від насильства з боку батьків або інших людей. Кожна дитина має право дізнатись, як уник¬ну¬ти будь-якої форми насильства або впоратися з нею.

 

Стаття 20Молоді люди без сім’ї

Кожна дитина, яка не живе зі своєю сім’єю, має право на особливий захист і підтримку. Також вона має право на прийомну сім’ю або догляд у відповідній установі, з урахуванням її віро¬спо¬відання, культурного та мовного середовища походження.

 

 

Стаття 21Усиновлення

Дитина може бути усиновлена, якщо усинов-лення дозволяється, визнається та схвалюється країною, та якщо воно сприяє благополуччю дитини.

 

Стаття 22Діти-біженці

Кожна дитина, яка вимушена залишити свою країну, є біженцем та шукає притулку, має право на особливий захист з боку держави.

 

Стаття 23Неповноцінні діти

Кожна неповноцінна дитина має право на особливий догляд і освіту. Вона потребує допомоги, щоб бути незалежною та брати активну участь у житті своєї спільноти.

 

Стаття 24Здоров’я та медичне обслуговування

Кожна дитина має право на найкраще медичне обслуговування. Держава зобов’язана вживати заходи для зниження рівня дитячої смертності, забезпечувати медичну допомогу молоді, боро¬тися з недоїданням і хворобами, гаранту¬вати медичний догляд вагітним жінкам і молодим матерям, забезпечувати доступність освіти у сфері охорони здоров’я, розширювати обізна-ність про профілактику у сфері народного здоров’я та ліквідувати звичаї, які можуть зашкодити дітям.

 

 

Стаття 25Оцінка лікування або догляду

Кожна дитина, прийнята до закладу з метою її захисту, догляду або лікування, має право на перевірку та оцінку її перебування у цьому закладі.

 

Стаття 26Соціальне забезпечення

Кожна дитина має право на соціальне забез-пе¬чення, наприклад, соціальне страхування. Держа¬ва гарантує виплати на дитину з урахуванням фінансового становища сім’ї або піклувальників.

 

Стаття 27Рівень життя

Кожна дитина має право на рівень життя, що відповідає її фізичному, духовному, мораль-ному та соціальному розвитку. Батьки та опікуни несуть першочергову відповідальність за забезпечення такого розвитку. Держава зобов’язана підтримувати їх у цьому.

 

Стаття 28Освіта

Кожна дитина має право на освіту та право відвідувати школу. Держава зобов’язана зро-би¬ти початкову освіту безкоштовною та обов’яз¬ковою, й аналогічним чином, зробити середню освіту доступною для усіх дітей і молоді. Держава зобов’язана забезпечити відповідне ставлення до дітей і молодих людей у школі та захищати їхні права людини від посягань.

 

 

Стаття 29Цілі освіти

Шкільна освіта повинна розвивати особистість та таланти кожної дитини, готувати кожну дитину до дорослого життя, а також заохочу-вати дітей поважати права людини і власну та інші культури й цінності.

 

Стаття 30Діти меншин

Кожна дитина, що належить до меншини, має право вивчати та застосовувати власну культу¬ру, релігію та мову.

 

Стаття 31Відпочинок, ігри та дозвілля

Кожна дитина має право на відпочинок та вільний час, у який вона може грати та вільно брати участь у культурному та художньому житті.

 

Стаття 32Дитяча праця

Кожна дитина має право на захист від експлуатації та залучення до виконання робіт, які можуть нашкодити її освіті та розвитку. Держава зобов’язана визначити мінімальний вік, з якого дозволено працювати, кількість годин на день і умови роботи.

 

 

Стаття 33Захист від наркотичних засобів

Кожна дитина має право на захист від вироб-ництва та торгівлі забороненими наркотиками.

 

Стаття 34Захист від сексуальної експлуатації

Кожна дитина має право на захист від сексуальної експлуатації та насильства, а також від проституції та порнографії.

 

Стаття 35Захист від продажу та торгівлі людьми

Держава повинна зробити усе можливе, щоб діти та молодь не піддавались насильницькому вивезенню або торгівлі людьми.

 

Стаття 36Захист від усіх форм експлуатації

Кожна дитина має право на захист від усіх форм експлуатації (наприклад, жебракування).

 

 

Стаття 37Катування та позбавлення волі

Кожна дитина має право на захист від кату-вання, жорстокого поводження або покарання, незаконного арешту або будь-яких інших форм посягань на її особисту свободу. Держава зобов’язана заборонити смертну кару та довічне ув’язнення молодих людей. Якщо дитина позбавлена волі, вона має право на гуманне та шанобливе ставлення. Якщо дитина або молода особа арештована, вона не повинна утримуватися в місцях позбавлення волі разом з дорослими, повинна мати змогу підтримувати зв’язок зі своєю сім’єю та мати право на правову допомогу.

 

Стаття 38Війна та збройний конфлікт

Діти і молоді люди віком до 15 років мають право не брати участь у війні і збройних конфліктах. Держава зобов’язана надавати особливий захист дітям, які постраждали від війни.

 

Стаття 39Відновлення та інтеграція

Кожна дитина, яка стала жертвою збройного конфлікту, катування, зневаги або експлуатації, має право на належний догляд, який надасть їй можливість стати розумово і фізично здоровою та інтегруватися у суспільство.

 

Стаття 40Ювенальне правосуддя

Кожна дитина, звинувачена в скоєнні злочину, має право на гідне ставлення у суді. Вона є невинною, поки її провина не доведена. Кожна дитина має право на справедливий суд, пере¬кладача (за необхідності), захист її приватного життя, а також право на перегляд судового рішення. Держава зобов’язана встановити міні¬мальний вік, до досягнення якого діти не можуть бути притягнуті до кримінальної відпо¬відальності. Крім того, держава зобов’язана надати альтернативи позбавлення волі для засуджених дітей та молоді.

 

Джерело: https://www.living-democracy.com.ua/childrens-rights-cards/

Конвенція про права дитини (20 листопада 1989 року)

 

joomlamodniyportal.ru