У «ПАДІЮНі» нагородили переможців конкурсу «Захисники України: історія та сьогодення»

zahysnykyВони проходять крізь бурю й час, стоять на сторожі миру й спокою, вселяють надію і впевненість у завтрашньому дні. Вони – захисники рідної землі, представники Збройних сил України. Їхня історія – це історія становлення нашої держави, це її успіхи, перемоги, це непрості періоди боротьби за волю, свободу рідного народу.


День Збройних сил України відзначають 6 грудня. Напередодні цього свята уже другий рік поспіль на Закарпатті підбивають підсумки обласного конкурсу літературних творів, творів образотворчого мистецтва та фоторобіт на тему „Захисники України: історія та сьогодення”. Так і цьогоріч у Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості „ПАДІЮН” 3 грудня вітали мужніх та самовідданих оборонців нашої держави, а також нагороджували тих учнів, які своєю творчістю славили ім’я захисника України, увіковічнили його подвиг та звитягу у своїх малюнках та на фотографіях.
Ми є творцями історії нині, і кожен з нас це – Україна. Відкриваючи свято, Ганна Сопкова, директор департаменту освіти і науки облдержадміністрації, наголосила, що до участі у конкурсі долучилися всі загальноосвітні навчальні заклади Закарпаття. „А це означає, що ми пам’ятаємо і гордимося тими, хто ціною власного життя і нині на сході України боронить нашу свободу, наш спокій. Стоїть на варті нашого життя”, – зазначила вона. Ганна Іванівна поіменно представила тих учасників свята, які є героями сучасної доби і пройшли „найгарячіші” точки – Іловайськ, Донецький аеропорт, Дебальцеве, – боронячи нашу землю від того, кого донедавна ми називали братом, другом. Їх без пафосу називають „учасники АТО”, але за цими словами криється мужність кожного і здатність на самопожертву в ім’я волі і свободи, цілісності держави, усвідомлення обов’язку, вірність народу і Батьківщині.
І якщо ми про це знаємо більше з телеекранів та з газетних шпальт, то для Петра Миколайовича Марка, заступника військового комісара з особовим складом – начальника групи по роботі з особовим складом та громадськістю Закарпатського обласного військового комісаріату, – це спосіб життя. Звертаючись зі сцени до усіх присутніх, він не розказував про жахіття сьогоднішньої війни, він наголосив, що ми всі робимо одну справу – боронимо Україну: хтось зі зброєю в руках, а хтось, як учні, педагоги, – своєю підтримкою через вірш, лист, малюнок та под. Кожна така річ там, на фронті, стає оберегом, який воїни беруть з собою в бій і тримають біля серця. Петро Миколайович розповів, що у кожному місці, де розташовуються наші захисники, чи то бліндаж, чи інше приміщення, є куточок, що прирівнюється до святого місця. Тут розвішано листи, побажання, які приходять від дітей. Це та сила, що підтримує „дух, що тіло рве до бою”, це сила, яка допомагає вижити в умовах війни, яка нагадує заради чого і кого ми воюємо. І навіть тоді, коли немає сил, коли закрадається зневіра, коли втома огортає тіло і розчарування охоплює душу, дитяче „Солдате, повертайся живим!”, „Журавлику, не покидай рідну землю!” додають сил, підіймають дух, вселяють віру та надію. Такі одкровення полковника, що свою долю пов’язав з військовою справою, не залишили байдужими нікого в залі. А він, у свою чергу, дякував кожному, хто взяв участь у конкурсі, хто долучив частинку своєї душі до робіт, хто силою своєї віри, вдячності і сподівання підтримує захисників. Адже, цитував полковник В. Симоненка: „Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину...”
Усвідомлюючи, наскільки важливим, міцним і необхідним є зв’язок між дітьми та воїнами, організатори свята підготували кожному військовому, присутньому в залі, подарунок, до якого увійшли роботи переможців (І місце) конкурсу та витвори рук гуртківців „ПАДІЮНу”. Усі ж роботи переможців за номінаціями увійшли до другого тому альманаху, виданого за підсумками конкурсу, а з малюнками та фотороботами усіх учасників ІІІ етапу конкурсу можна було ознайомитися на виставці, що розгорнулася у приміщенні „ПАДІЮНу”.
У цьому році конкурс став більш масовим, ніж торік. Зокрема, учасниками третього етапу стали 193 учні (у минулому році – 138). Переможці у чотирьох номінаціях „Лист”, „Історичний нарис (розвідка)”, „Малюнок” та „Фоторобота” отримали планшети, було вручено також заохочувальні призи – акустичні системи.
Організатори конкурсу переконані, що таке змагання мистецьких смаків, уподобань не тільки допомагає розкритися талановитим та обдарованим дітям, а й сприяє зміцненню патріотизму, утверджує віру у власні сили, конкурс покликаний також стати своєрідним носієм історичної пам’яті народу. Адже усе фіксується на скрижалях історії: і якщо оборонцем у давнину змальовували славного козака, у буремні роки ХХ століття солдата у зеленій гімнастьорці, то нині, у ХХІ столітті, таким захисником для нас постає воїн АТО. Про це писали, малювали, цей зв’язок фіксували на плівці учасники конкурсу. Їх підхопили й вихованці „ПАДІЮНу”.
Історія та сьогодення тісно переплелися у концертній програмі. На слайдах, що супроводжували виступи, оживали рідні краєвиди, щасливі діти, замріяні матері та мужні батьки. Кожен виступ, чи то пісня, чи то танець, дарували позитивну енергетику, вселяли оптимізм, надихали на творчість, але водночас змушували задуматися над багатством, яким ми володіємо, вчили цінувати і примножувати кожну щасливу мить.
Свято стало ще однією сторінкою, яку ми всі разом вписали в літопис українського народу, нашого краю. І допоки ми разом будемо старанно й щиро творити історію правди, історію нашого життя, Україна житиме, її шлях буде нашим шляхом, і він пролягатиме через наші серця, через наші душі. Ми є творцями історії нині, і кожен з нас це – Україна.
За матеріалами сайту Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА

joomlamodniyportal.ru