ТРАГЕДІЯ, ІСТОРІЯ, ПАМ'ЯТЬ…

14 травня 2021 року вперше відзначатиметься День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

У роки Другої світової війни окупована нацистами Україна була одним із місць масових репресій проти євреїв і знищення їх. Багато українців рятували євреїв,

своїх знайомих, сусідів чи й сторонніх, від концтаборів і смерті, хоча за це нацисти жорстоко карали, також і смертю. На Закарпатті у той час проживало багато євреїв і тому коли  нацистська Німеччина прирекла до загибелі європейських євреїв, знайшлися люди, які, ризикуючи власним життям та життями своїх рідних, наважувалися рятувати євреїв – надавати їм притулок, їжу, допомагати їм вижити, керуючись лише почуттям милосердя і не вимагаючи нічого натомість.

В Ужгороді на площі Фенцика біля обласної філармонії, колишньої єврейської синагоги, у 2012 році відкрито пам’ятник жертвам Голокосту. Місце вибране не випадково: саме з цього місця почався шлях депортації, а потім шлях у вічність закарпатських євреїв. Це пам’ятник усім жертвам нацизму, який став символом любові та примирення у нашому багатонаціональному  краї.

 З метою просвітницької роботи, ознайомлення гуртківців з трагічними сторінками, пов’язаними з умисним винищенням практично однієї третини євреїв, виховання почуття гуманності та формування толерантності у міжнаціональних відносинах, готуючись до відзначення цієї пам’ятної дати, у Закарпатському палаці дитячої та юнацької творчості” „ПАДІЮН”  проведено ряд заходів: виховні бесіди „Памятаємо трагічні події”, Інформаційні хвилинки: „Трагедія, історія, пам’ять”, „Ціна чужої війни”. Вихованці гуртка „Юні екскурсоводи” після проведеної бесіди разом зі своїм педагогом  відвідали пам’ятник жертвам Голокосту. Керівник гуртка Яна Габорець зацікавила дітей розповіддю   про створення меморіалу скульптором Михайлом Колодком та архітектором Петром Сарвашем. Це пам’ятний знак у формі зірки Давида, посеред якої здіймається колона із багатьох нанизаних одна на одну зірок. Зірки зроблені вручну ковалями Василем Криваничем та Степаном Руснаком, кожна є унікальною. Навколо колони висаджені 6 плакучих верб.

Для багатьох народів незалежна Україна стала Батьківщиною. Мир і злагода – це головне, що потрібне нам сьогодні. Памятаючи про трагедію минулої війни, ми з надією дивимось у майбутнє.

• 
• 
• 
• 
•  

joomlamodniyportal.ru