80 років пам’яті: забуттю не підлягає!

29 вересня – скорботна і глибоко символічна дата в історії України. 80 років тому нацисти стратили у Бабиному Яру майже 34 тисячі українських євреїв. Конвеєр смерті у Бабиному Яру не зупинявся аж до визволення Києва від окупантів. Він забрав життя понад 100 тисяч українців, євреїв, ромів та людей інших національностей.

Братською могилою і символом Голокосту став Бабин Яр. Цю сторінку історії вже неможливо виправити, трагедія сталася. Єдине, що ми можемо зробити, це гідно і щиро вшанувати пам'ять про невинні жертви. Робити все можливе, щоб подібна біда ніколи не повторилася.І саме тому, проведення національного уроку пам'яті у кожному закладі освіти є дуже важливим. 

У Закарпатському палаці дитячої та юнацької творчості „ПАДІЮН” під час тематичних заходів: виховних годин „Історія і трагедія Бабиного Яру”, „Бабин Яр – символ вічної скорботи”, бесід    „Бабин Яр: якою є наша пам’ять”, „Бабин Яр: історія, пам'ять і сучасний світ” педагоги розповідали про трагедію Бабиного Яру, що є на сьогоднішній день дуже актуальною темою, оскільки вона тісно пов’язана з питаннями єдності нації, політичної свідомості громадян. Зокрема, керівник театральної студії „Синтез” Світлана Дворцина провела виховну годину-реквієм на тему: „Бабин Яр: без права на забуття”. Педагог, яка неодноразово відвідувала у Києві це загальноукраїнське місце пам’яті, розповіла дітям про свої почуття схвильованості  і потрясіння, які вона відчувала у той час. Світлана Григорівна своєю розповіддю про ці трагічні події зуміла донести до вихованців сутність трагедії  і усвідомлення того, що неможливо допустити, щоб ці жахливі події ще колись повторилися.

Урок, який провів для гуртківців у Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості методист Анатолій Шебестян, розкрив сутність трагедії Голокосту в Україні, педагог розповів про події, пов'язані з трагедією в Бабиному Яру, який став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених та інших громадян. Вихованці змогли побачити на проекторі відеоряд та ілюстровану презентацію, спогади жертв концентраційних таборів. 

Наприкінці уроку діти ділилися думками, враженнями і дійшли висновку: щоб запобігти геноциду у майбутньому, ми маємо зберігати пам'ять трагічні події минулого.

joomlamodniyportal.ru